Безліч водойм річок і озер приховують у собі велику кількість скарбів. От тільки уявіть собі, скільки народу за весь час грошового обігу зраджували свої цінності воді, хто спеціально, а хто зовсім випадково. Для шукачів скарбів це особлива лінія пошуку, що вимагає спеціальних знань і вправності. Ми зараз не будемо торкатися тих шукачів скарбів, хто пірнає у спеціальному спорядженні з аквалангом у пошуках затонулих кораблів. Розглянемо пошук, який не вимагає дорогого підводного спорядження, а тільки вимагає великого бажання, старанності.
«Рибними» місцями на наявність скарбів вважають руїни старовинних млинів і старих мостів. Практично будь-яка карта початку 20века на собі має позначки цих місць. Вивчивши карти, вам слід добре зорієнтуватися на місцевості і прийматися за пошук. За орієнтири вам можуть служити зарослі і занедбані фундаменти млинів або старі палі, що стирчать з води, що свідчать про ранньому наявності тут мосту. Повірте, ці місця бачили на своєму віку безліч людей. Тут було випадково втрачено велику кількість монет, так і такі місця служили прекрасним орієнтиром для захоронення скарбу. Основним завданням шукача скарбів є пошук цих монет, як у воді, так і на березі. Для пошуку вам знадобитися досить нехитрий інструмент у вигляді спеціально зробленого ковша з безліччю отворів у його дні. Ця технологія досить просте й не всім прийде до вподоби. Цим совком вам необхідно буде як би просіяти напіврідкий грунт дна. Тоді все більш-менш великі предмети залишаються в ковші.
Коли я вперше дізнався про це спосіб, то вирішив все-таки його випробувати, так як металошукача тоді у мене не було. З металевої сітки я зробив совок і попрямував на промисел. Місцем для пошуку я вибрав старий міст, про який нагадували тільки палі, на річечці Барнева. Благо, що вода в той час була теплою, так як мені довелося в ній провозитися більше п’яти годин, пересеивая дно річки, і перелопативши цілу купу мулу. Але все-таки кілька знахідок мені попалося. Це були радянські п’ятаки тридцятих років, замок і дзвіночок. Різне сміття я не буду згадувати. Через кілька років я повернувся на це місце тільки вже з металошукачем, довелося довго блукати по березі, перш ніж знайти лише п’ять монет – одну копійку Миколи II і інші радянського періоду. По всій видимості, цей міст був не самим велелюдним. У своїх пошуках важливо визначити як змінилося русло річки, а самим вірним варіантом необхідно знайти приблизні стоянки коней. За розповідями обізнаних людей такі місця дуже багаті на скарби. Дуже багато історій ходить про те, що в період раскулачки багато мельники ховали свої заощадження в мішечки зроблені з шкіри і прив’язавши їх до важкої ковадлі ховали під млином у воді. Звичайно ж, деякі все-таки не встигли забрати своє добро. Адже не важко здогадатися, що за метал, ховали мельники в мішечках на дні річки.
Джерела теж можуть бути схованками для скарбів. Але в них можна сховати невеликі скарби. Але в основному джерела слугують лише орієнтиром і скарб може бути захований на якійсь відстані. Тому перелопачувати всю прилеглу місцевість абсолютно безглуздо. Набагато корисніше буде обстежувати джерело. Для цих цілей використовують стрижень, виготовлений з заліза має довжину близько півтора метрів. Таким щупом легко протикати всю площу джерела в надії наткнутися на скарб намацавши щось тверде. Пам’ятайте завжди, що терпіння і труд все перетруть. Вдалого вам улову!!!
