Сьогодні повсюдне використання калькуляторів істотно полегшує роботу людини у найрізноманітніших сферах. Втім, уявити собі життя без таких помічників практично неможливо – адже лічильні пристрої всюди супроводжували людину в різні історичні періоди, хоча механізм їх роботи і був влаштований інакше.
Вже три тисячі років тому в Стародавньому Вавілоні з’явився перший абак – старовинний аналог рахунок, в якому круглі камінчики пересувалися по спеціальним направляючим у формі заглиблень, і кожна з направляючих являла собою відображення ряду одиниць, десятків, сотень. Абак був відомий також і в Стародавній Індії, а в X-му столітті нашої ери він також з’явився і в Західній Європі. Однак тут замість камінців було прийнято використовувати спеціальні жетони, на які наносилися цифри.
На Русі першим аналогом абака стали рахунки – вперше вони були побудовані в кінці XV-го століття і з тих пір їх конструкція залишилася практично незмінною, і донині вони як і раніше використовуються в різних галузях торгівлі.
Абак і рахівниця являють собою просте пристосування для здійснення математичних дій. І все ж вже з найдавніших часів люди прагнули максимально спростити і прискорити проведення розрахунків, а тому математиками вигадувались все нові і нові алгоритми, а також – оригінальні пристрої.
Наприклад, знайдений на стародавньому затонулому судні поблизу грецького острова Антикітери механізм датується приблизно 100-150 рр. до н. е., однак це пристрій вже вражає своїми технічними можливостями. Бронзові шестерні на дерев’яному корпусі, обрамленому красивим циферблатом зі стрілками являють собою найдавніше досягнення вчених, які за допомогою Антикирейского механізму і подібних пристроїв здійснювали розрахунок руху небесних тіл – адже дане пристосування виконувало різні математичні дії, зокрема – додавання, віднімання, ділення.
Наступне технічне досягнення в галузі механізації розрахунків датується 1643-ним роком і пов’язана з ім’ям вченого Блеза Паскаля. Нововведення являє собою підсумовуючу арифметичну машину, яка здавалася досконалим досягненням, але вже через тридцять років Готфрід Вільгельм Лейбніц представив ще більш складне винахід – перший механізований калькулятор. Примітно, що саме в ці роки (початок нового часу) дещо вщухає боротьба між «абацистами» і «алгоритмистами» і калькулятор являє собою очікуваний компроміс між двома конфліктуючими сторонами.
Активний сплеск у розвитку калькуляторів відбувається в XIX-XX-му століттях. У 1890-ті рр. в Росії активно використовується арифмометр власного виробництва, вже в 50-ті роки наступного століття налагоджується масове виробництво моделей з електричним приводом – «Бистриця», «ВММ» і т. п. Кишенькові калькулятори виявляються доступними нашим співгромадянам з 1974-го року, і першою такою моделлю стає «Електроніка Б3-04». В цей же час в СРСР з’являються і перші програмовані калькулятори, піком розвитку яких стає модель «Електроніка МК-85», що працює на мові програмування Basic.
За кордоном розвиток лічильних машин відбувається не менш інтенсивно. Перший калькулятор масового випуску – ANITA MK VIII – випускається в Англії в 1961-му році і являє собою пристрій, що працює на газорозрядних лампах. Це пристрій був досить громіздким за сучасними мірками, воно оснащувалося клавіатурою для введення числа, а також додаткової 10-ти клавішною консоллю для завдання множника. У 1965-му році калькулятори Wang вперше навчилися рахувати логарифми, а вже через чотири роки у США з’явився і перший настільний програмований калькулятор. А в 1970-ті роки світ калькуляторів стає більш досконалим і різноманітним, з’являються нові настільні та кишенькові машини, а також професійні інженерні калькулятори, що дозволяють робити складні розрахунки.
Сьогодні вдосконалені моделі калькуляторів являють собою високотехнологічні розробки, при створенні яких був використаний колосальний досвід інженерних підприємств у всьому світі. І, незважаючи на абсолютний пріоритет ЕОМ, калькулятори та інші лічильні пристрої раніше супроводжують людину в різних галузях діяльності!
