Зародження військової символіки на Русі

Березень 22, 2015 | Додав admin | Категорія: Новини.

В ході поступового залучення до культурних традицій Візантії Давня Русь успадкувала і адаптувала багато античні моди та звички. Сьогодні, через сторіччя, наше уявлення про російських воїнів тих далеких часів буде неповним без урахування багатьох, здавалося б незначних, деталей. У пропонованій статті ми зупинимося на одній маловивченою групі подібних пам’яток художнього ремесла – середньовічних руських перснях-печатках.

Стародавні греки, етруски й римляни прикрашали свої персні геммами (від лат. gemma) – дорогоцінним або напівдорогоцінним камінням з врізаними (инталия) або опуклими (камея) зображеннями. Персні служили печатками, а також свідченням приналежності до того чи іншого стану (так звані владычные персні). Тематика зображень на них була різною: від фігур античних богів і героїв до геральдичних композицій, що включають, наприклад, бюст Зевса-Сараписа і орел, з широко розпростертими крилами. Зображали також трофейні прапори, увінчані статуєю крилатою Вікторії.

Християнство внесло помітні зміни у вибір зображень і символів: з’явилися хрест, хризма і фігура Доброго пастиря, що характеризують нову іконографію. Візантійські персні, виконані з дорогоцінних металів, зазвичай вже не мали прикрашають їх гем, а печаткою служив сам щиток (матриця) з дзеркально відтвореним на ньому текстом, монограмою або будь-якою сюжетною композицією. Характерно, що навіть в V-VI ст. на перснях все ще продовжували зображати римського орла. Пізніше, з розвитком іконошанування, на зміну колишнім символів приходять фігури архангелів із хрестом, зображення Христа, обома руками благословляє нареченого і наречену (зазвичай – імператорську пару), хрест з погрудными зображеннями Христа і імператорської родини, і, нарешті, євангельські сцени. Останні з’являються головним чином вже XIII-XIV ст., тобто в поздневизантийский період при Палеоло-гах, коли нові іконографічні теми стають популярними.

Якщо античні та візантійські персні вивчені досить повно, то аналогічні російські пам’ятники, на жаль, поки що залишаються без належної уваги. Пріоритетом вітчизняної сфрагістики (історичної дисципліни, що вивчає печатки і відбитки) є звислі свинцеві князівські печатки (булли) і, в меншій мірі, відбитки печаток і матриць.

Персні. Лиття, гравірування. 2-7, 10-14 – мідний сплав; 1, 9 – срібло; 8 – срібло, позолота. Розміри (в мм): зовнішній діаметр шинки (кільця) х довжина х ширина щитка щитка (якщо щиток круглий, його розмір позначений однією цифрою).

Зародження військової символіки на Русі

Зародження військової символіки на Русі

З колекції автора; 13 – з приватної колекції).
1. XV-XVI ст. Новгород. (22,9 х 12,3 х 8,9).
2. 2-я підлога. XV – нач. XVI ст. Твер. (19,6 х 12,7).
3. XVI – нач. XVII ст. Калуга. (22,5 х 11,0 х 7,4).
4. XVI – нач. XVII ст. Калуга. (20,0 х 12,2 х 10,4).
5. XV століття. Калуга. (24,0 х 14,7 х 11,5).
6. XVI – нач. XVII ст. Калуга. (22,2 х 12,2 х 10,6).
7. XVI – нач. XVII ст. Калуга. (22,0 х 11,7 х 8,7).
8. XV – XVI ст. Тула. (22,5 х 12,8 х 9,0).
9. XVI ст. Новгород. (17,0 х 10,1 х 9,4).
10. XV-XVI ст. Калуга. (21,5 х 14,5 х 13,0).
11. XV ст. Твер. (25,2 х 13,7 х 12,7).
12. XVI ст. Новгород. (22,7 х 12,0 х 9,0).
13. XVI ст. Калуга. (24,7 х 16,0).
14. XVI ст. Калуга. (23,6 х 15,4 х 12,9).

В той же час зовсім мало вивчені самі матриці, основну частину яких складають персні-печатки. З їх допомогою власник робив відбиток на воску або мастиці, і отримане таким чином зображення ставало «знаком власності» (або владі).

Персні-печатки були відомі на Русі вже в X ст., але повсюдне поширення одержали тільки в XV. Ранні срібні персні, прикрашені черню, з круглими, прямокутними, квадрифо-лийными і шестикутними щитками мають розетки з кринов і розетки геометричного характеру, раппорт бордюру – з лози. На них зустрічаються княжі знаки, зображення фантастичних звірів і птиц3. Подібні вироби ювелірів X – початку XIV ст. досить нечисленні і відомі, головним чином, за знахідками з древніх скарбів, як, наприклад, перстень Св. Алексія – в 1354-78 рр. митрополита Московського.

Зародження військової символіки на Русі

Зовсім іншу картину поширення сюжетних зображень дають численні персні XV – початку XVII ст., знайдені в Калузькій, Новгородській, Тверській, Московської і Тульської областях за два останніх десятиліття. Сплеск таких знахідок, які склали в результаті 32 одиниці, обумовлений археологічними дослідженнями нових територій і широким використанням для пошуку металодетекторів. Половину знахідок становлять персні, виявлені на берегах Оки, переважно в межах міста Калуги. На жаль, всі вони є випадковими знахідками. Серед них немає примірників, що відбуваються із закритих комплексів або з культурних шарів, що серйозно ускладнює їх датировку5. Не допомагає вирішенню даної проблеми і вивчення технології виготовлення печаток, так як зображення на них вирізані вручну, в схемної манері. Тому персні має сенс класифікувати, насамперед за сюжетами.

Видається цілком логічним припущення про те, що сюжети перснів безпосередньо пов’язані з діяльністю їх власників. Вважається, наприклад, що візантійські персні зі сценою заручин належали членам імператорської родини, а давньоруські із зображенням хреста і постатей архангелів-духовним особам. Розвиваючи цю думку, можна припустити, що середньовічні персні з зображеннями воїнів мали відношення до служилому (військового) стану. Щодо кожного з них можна дати докладний опис, але набагато важче повністю розкрити і витлумачити сенс вирізаною символіки. Треба також враховувати загальний схематизм зображень, який диктувався використовуваним матеріалом і малими розмірами перснів.

На загальному фоні виділяються якісно новгородські персні (іл. 1, 9, 12), що може бути пояснено активними контактами Новгорода з європейськими країнами і досить високим рівнем майстерності новгородських ювелірів. Їх відрізняє висока техніка виконання і художня виразність. Тим не менш, зображення в цілому відрізняються наївністю образу і крайньої узагальненістю. Внаслідок цього зображення на перснях настільки ж умовні, як на монетах і печатках середньовічної Русі.

Подібність зображення на перснях-печатках і російських монетах XIV – початку XVI ст. дуже цікаво і характерно. Так, сюжети воїна з сокирою і мечем (іл. 15) і воїна на коні з мечем (іл. 16) можна побачити на монетах великого князя Василя Дмитровича (1389-1425 рр..). Зображення воїна з мечем і щитом (іл. 17) зустрічається на монетах князя галицького Юрія Дмитровича (1389-1434 рр.), а також на монетах Тверського княжества6, але найчастіше цей сюжет зустрічається на монетах князя Бориса Олександровича (1425-1461 рр.). З 30 типів монет цього князя зображення воїна зі щитом і мечем присутній на 6 типах, що належать до середині і другій половині його правління. Це явно зближує монетну символіку з чином Святого воїна, традиційно відтвореного на свинцевих княжих печатках XII-XV ст.

Найбільш цікаві в контексті цієї сюжетики персні мають на щитку (зазвичай овальної форми) зображення фігури стоїть або йде воїна-копьеносца (іл. 1). В принципі зображення Святого воїна зі списом з’являється в князівській сфрагістики ще на початку XII ст. Прикладом може служити друк, належала новгородського князя Всеволода – Гавриїла Мстиславичу – Феодоро-вичу (1117-1136 рр.). На її лицьовій стороні розміщено зображення Благовіщення з «переляканою Марією»: архангел з жезлом в руках і Марія з пряжею, що сидить на лаві. На зворотному боці вміщено зображення Св. Федора в повний зріст з списом у правій руці і з щитом, опущеним вниз, у лівій. На печатках новгородських посадників XIV-XV ст. часто зустрічається озброєний списом всадник10. Однак персні з калузьких знахідок типологічно відносяться до більш пізнього часу (швидше за все, до XVI – початку XVII ст.). Тому питання про їх генетичного зв’язку з зазначеною ранньої символікою поки залишається відкритим.

На калузьких перснях зображений воїн іноді тримає у піднятій правій руці шаблю (меч) (іл. 2-6), а іноді його рука опущена (іл. 7). В окремих випадках він зображений зі списом і шаблею (мечем) одночасно (іл. 8, 9) або ж з списами в обох руках (іл. 10-12). Таке наділення воїна зброєю в обох руках, мабуть, відображає середньовічні уявлення про «всеозброєнні» і, очевидно, наділене алегоричним змістом.

На трьох перстенях вирізане профільне зображення воїна, перед якими розташований тонкий, плавно вигнутий стовбур молодого дерева – «древа життя» (іл. 12-14). Такий сюжет добре відомий за печаток XV-XV1 ст., що скріплює різні документи: роздільні, разъезжие, дані грамоти, межові виписів та ін. Композиція «воїн в профіль» відома на монетах Московської Русі ще в XIV-XV ст. і, на думку Р. А. Федорова-Давидова вона «символічно означала князя». Звідси можна зробити припущення, що дані персні належали представника князівської адміністрації.

На щитках двох перснів ми бачимо різьблені зображення вершників. Один озброєний списом (іл. 18), а інший, звернений в протилежну сторону, може бути визначений як тріумфатор (іл. 19). Тематично мотив вершника («ездца»), як відомо, найбільш типовий для московської нумізматики, де він з’являється вже за сина Дмитра Донського – великого князя Василя Дмитровича (1389-1425). Надалі він одержує розвиток і в кінцевому підсумку зливається з иконным чином Св. Георгія Побідоносця.

Не можна не відзначити випадків знахідок в різних регіонах однотипних перснів. В розпорядженні автора є інформація про п’яти подібних перснях, знайдених в різних місцях, але з однаковим сюжетом – воїн зі зброєю в обох руках (іл. 10). Зображення на них відрізняються деякою наївністю і схематизмом. З-за цього, наприклад, досить важко визначити вид зброї – списи це або піки? При цьому треба відзначити, що техніка та манера різьби на перснях абсолютно однакові, вироби відрізняються лише розмірами (на 1-3 мм). Все це дає підставу припустити, що дані персні-печатки або сходять до одного досить відомого прототипу, розтиражовані в одній чи групі майстерень, або походять з одного потужного центру ремісничого виробництва, чия продукція широко поширилася в результаті міжрегіональних торговельних контактів. Складається враження, що існував певний іконографічний тип військових перснів, широко поширений в середньовічній Русі і висхідний до якоїсь згодом втраченої традиції.


Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>