Загляньте в гаманець

Березень 22, 2015 | Додав admin | Категорія: Новини.

Які монети ви виявите в ньому? У наші дні в обігу знаходяться монети в 1, 2, 3, 5, 10, 15, 20, 50 копійок і 1 гривня. Мало хто знає, що в XVI – XVIII століттях існувала монету, яка називалася «пиріг». У Москві їй відповідала грошова одиниця, що іменувалася «полуполушка» і дорівнює одній восьмій частині копійки. Рахунок на «пироги» міцно закріпився в російському грошовому обігу, тому Петро I почав свою знамениту грошову реформу з випуску полуполушки, звичної населенню малої рахункової одиниці.

Невідомо, що спонукало Наполеона Бонапарта дати вказівку помістити в одну зі срібних монет в 5 франків (випуск 1797 року) банківський чек на суму в 1 мільйон франків. Банк Франції гарантує виплату зазначеної суми пред’явнику чека, але за двісті років ніхто його не пред’явив. А адже така монета могла загубитися і в Росії, привезена сюди яким-небудь москалем-французом в 1812 році.

Мало хто знає, що Російсько-американська компанія, що діяла на Алясці, випускала шкіряні знаки 10, 25, 50 копійок і більше великі номінали. Справа в тому, що для розрахунку з робітниками було б переправити в Америку велику кількість монет. Частина їх загинула б у дорозі разом з кораблями, частина була б пущена місцевим населенням на виготовлення грузил, стріл і копій. Могли потрапити монети і до іноземним купцям. Шкіряні ж гроші мисливець міг витратити тільки в крамницях руських торгових людей.

У ряді країн національною традицією став випуск марок із зображенням монет. Рекордсменом у цій області вважається Греція.

В її активі більше 50 «нумізматичних» марок. Наприклад, на марці 1977 року, присвяченій 2300-річчю з дня смерті великого полководця Олександра Македонського, можна бачити лицьову сторону грецького статера – золотої монети з портретом полководця.

На польських марках містилися зображення срібного денарія XI століття, краківського гроша XIV століття, срібного талера XVII століття, пятизлотовики 1936 року.

В 1970 році в Румунії випущена серія з п’яти марок, присвячених античним середньовічних монет. На марках Болгарії знайшли відображення 23 нумізматичних сюжету. Цікавий сюжет голландської марки, на якій разом із зображенням 25-центової монети був поміщений заклик економити. Особливою привабливістю відзначаються марки держави Тога. На одній з них поміщена перша в світі паладієва монета.

Існує дуже рідкісний рубль Катерини I, званий «траурним». На цій монеті імператриця зображена в простому одязі, без корони і регалій.
У XVI – XVII століттях грошовий обіг Русі справно поглинало ввозяться з Голландії левендаллеры. Росіяни відразу ж охрестили їх назву в коротке слово «левок». Справа в тому, що на гербовому центрі Голландії був зображений лев.
З 1735 року в Росії велася таємна карбування золотих голландських дукатів. В офіційних документах вони фігурували як «відома монета». В народі ж за ними міцно закріпилась назва «арапчик». Це прізвисько пов’язане з незвичним для російських видом зображеної на монеті воїна, що виглядав як дивовижний арап.

Друга назва дуката – «лобанчик». Відбулося воно знову-таки від зображення воїна, як «залобаненного», тобто з забритым чолом людини (в той час в Росії голили лоб рекрутів). У 1849 році Голландія припинила карбування подібних дукатів. Петербурзький ж Монетний двір продовжив їх випуск, ставлячи останню законну дату-«1849 р.». За имеюшимся відомостями, з 1735 по 1868 роки було виготовлено 28 250 000 дукатів.

Іноді монети змінюють свої прізвиська або народні назви одного грошового знака переходять на монети іншого номіналу. За традицією, монету номіналом у дві копійки на Русі називали «грош», три копійки – «алтин», десятикопеечник іменувався «гривенником». У 40-х роках XIX століття держава підвищила монетну стопу і в обіг увійшли грошові знаки з міді вартістю 1/4, 1/2, 1, 2 «копійки сріблом». Новий двухкопеечник став коштувати сім копійок старого зразка, трехкопеечник – десять старих копійок. До двох дореформених копійок підвищилася ціна нової монети гідністю в 1/4 копійки сріблом. Для зручності населення стало називати нові мідні монети, відповідно, «семишником», «гривневих алтыном» (або просто «гривневий») і «грошом».

Цікавим нововведенням став випуск пам’ятних монет, на яких зображено інші монети. У 1964 році Аргентина випустила в обіг, грошовий знак, на якому поміщена монета у вісім реалів (такі гроші випускав Монетний двір міста Потосі для тимчасового уряду Ла-Плати). По колу сучасної монети розміщено напис: «Перша монета Батьківщини».

Найдавніші руські монети зображені на срібних і золотих грошових знаках СРСР. Рельєфні ілюстрації златниках і срібника Володимира можна бачити на сто – і трехрублевых монетах. Копійка, деньга і полушка зразка 1534 року поміщені на лицьовій стороні грошового знака перевагою в три рубля.

Колекція відомостей, не надто відомих

У різний час, у різних державах світу карбувалися монети, які підходили за своїми розмірами для казкових велетнів. Найбільшими за розміром і вартості золотими грошима були індійські золоті монети вартістю в 200 мохур.

Загляньте в гаманець

Вони карбувалися під час царювання падишаха Шах-Джахана (1628 – 1657 рр..).

Монета важила 2,23 кг, а її діаметр дорівнював 13 сантиметрам. У Британському музеї, в Лондоні, зберігається гіпсовий зліпок цієї монети. У 1769 році вперше в Росії з’явилися банкноти в 25, 50, 75 і 100 рублів. Забезпечувалися ці гроші золотом, сріблом і мідної банківської монетою. Був виготовлений та затверджений малюнок штемпеля рублевої монети діаметром 7,8 см, товщиною 2,7 сантиметри і вагою 919 грамів, тобто з пуда міді виготовлялося 16 рублів. У колекції Самаркандського музею історії культури і мистецтва зберігається один з 10 пробних примірників такої монети.

Особливе місце серед грошей-велетнів займають шведські «плоти». Це мідні плити вагою від 1 кг 638 г до 19,7 кг. Справа в тому, що в старовину підприємливі російські купці продавали свої товари шведам за мідні монети, а після прибуття в Росію переплавляли їх і продавали з «великої прибутком». Шведське уряд усвідомлювала небезпеку розмінної кризи, бо за кордон пливли монети дрібних номіналів.

Королевою Христиною було прийнято мудре і просте рішення. У 1648 році руським торговим людям запропонували замість монет брати плату злитком гідністю в 10 даллеров. Купцям було все одно – везти в переплавку монети-шилінги або ж «плоти». Наступники Христини Карл X Густав, Карл XI та інші продовжили карбування гігантських грошових знаків і ввели нові номінали 8, 5, 2, 1 та 1/2 даллера. Монета-велетень є однією з національних реліквій Японії. Цей «Тэнсиобан», викарбуваний чотириста років тому, має вигляд золотої пластини розміром 10X17 сантиметрів.

Поряд з цими монстрами убого виглядають «шпилькові голівки» – золоті монети, що чеканилися в Кольпате (Південна Індія) близько 1800 року. Їх вага не перевищувала 0,0648 грама.


Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>