Хімічна чистка монет

Березень 22, 2015 | Додав admin | Категорія: Новини.

До нумізматам потрапляють в основному монети, колишні у вживанні, на яких є плями корозії, бруд. Способів повного відновлення початкового стану монети не існує. При відсутності певних навичок чистка завдасть непоправної шкоди монеті. Для початку краще всього виконати досліди на неколлекционных монетах і в залежності від результатів вибрати спосіб реставрації експоната. Ні в якому разі не можна використовувати механічні способи зняття патини (наждачний папір, голка, скальпель). Всі гострі предмети залишають подряпини на монетному полі, що знижує ступінь збереженості. Досвід хімічної чистки нумізматичного матеріалу був узагальнений О. В. Васильєвої.

Хімічна чистка монет

Приступаючи до чищення монет, слід з’ясувати, з якого матеріалу вони зроблені, чи є в них металеве ядро, якою мірою воно збереглося, якими солями покрита монета. Особливо важливо в корозійних кірках на мідних монетах визначити присутність хлористої міді – причини «бронзової хвороби». Для виявлення хлористої міді використовують зволожувальну камеру: скляний посудину заповнюють водою на 1/3 об’єму, над водою поміщають дірчасту пластинку з пластмаси, на яку і кладуть монети. Щільно закритий посуд залишають на 2-3 дні. У увлажнительной камері прискорюються процеси, що відбуваються під впливом вологості повітря, що дозволяє виявити осередки активної корозії і дає можливість вибрати найкращий із способів чищення даної монети.

В камері розпушуються шари окислів, що полегшує подальшу чистку. Якщо до складу оксидів входить мідь хлориста, то на поверхні експоната спостерігаються крапельки рідини. В іншому випадку крапельки не виступають: вуглекисла мідь, закис і оксид міді стійкі у вологих умовах. При виявленні хлористої міді її необхідно грунтовно видалити з найглибших пір.

Іноді нумизмату доводиться стикатися з скипевшимися в безформну масу монетами. Щоб уникнути втрат слід помістити такий «ком», 10% розчин їдкого натру і підігріти до 50°. Після цього монети легко відокремлюються один від одного. Тепер можна визначити ступінь стану кожної з них та обрати індивідуальні способи чищення.

Щоб видалити з мідних монет вишнево-червоний наліт закису міді, опускають монету в 15% розчин аміаку, але так, щоб розчин повністю покривав експонат. Замість аміаку користуються також 10% розчином вуглекислого амонію, менш агресивний по відношенню до бронзі. Якщо мідні монети покриті солями, що містять вуглекислу мідь (темно-зелений колір), ці нашарування видаляються після обробки 10% розчином лимонної кислоти, що розчиняють оксиди і солі, але не зачіпає здоровий метал. Якщо в сплаві монет є свинець, то вони мають жовтувато-блідий наліт. Для видалення такого нальоту слід використовувати 10% розчин оцтової кислоти.
Для розм’якшення корозійних нашарувань на мідних монетах можна використовувати гексометафосфат (ГМФН). Це дуже добре розчинна сіль. ГМФН застосовується у вигляді 20% розчину.

Щоб прискорити процес дії препарату, його нагрівають до 80°. ГМФН безпечний для здорового металу і дозволяє легко простежувати хід очищення монети. Іноді до рук колекціонера потрапляють повністю мінералізовані монети. Успіх обробки залежить від того, які сполуки міді замінили метал в результаті мінералізації. Якщо покриття не можна видалити легкими рухами пальців, то застосовують 5% розчин їдкого натру або амонію.

Очищення срібних монет зводиться до видалення з поверхонь оксидів і солей інших металів, як правило, мідних сполук, які мають зелений колір. Для їх видалення монету поміщають в скляну посудину і заливають 5% розчином сірчаної
кислоти. Краще для цих цілей замість сірчаної застосовувати 10% розчин мурашиної кислоти з підігрівом до 70°. Він добре розм’якшує і знімає окису і вуглекислі сполуки міді на сріблі. Чим вище температура розчину, тим сильніше його дія. Освіти фіолетово-сірого рогового срібла відрізняються м’якістю. У таких монет часто відсутнє ядро здорового металу і при очищенні зберігається можливість повної їх втрати. Але якщо кірка рогового срібла досить тонка, монету можна опустити в 10% розчин аміаку. У ньому рогове срібло розм’якшується, після чого його видаляють ганчіркою.

Для порятунку тендітних монет або монет, покритих товстим шаром окислів, але зберегли металеве ядро, застосовується електричний метод чищення. Він не вимагає складного обладнання. В якості електроліту береться їдкий натр. На дно скляної посудини поміщається цинкова або алюмінієва пластина з пробитими в ній отворами. На «терчатую» поверхню пластини кладеться декілька монет, які покриваються «терчатой» поверхнею такої ж пластини. Після цього посудину заповнюють електролітом так, щоб і монети, і пластини були повністю сховані. Обробка зазначеним способом повинна вестися особливо обережно. Необхідно здійснювати постійний контроль за ступенем очищення експоната.

Після чищення монет в будь-який спосіб їх необхідно ретельно промити і просушити. Не має сенсу чистити золоті і не побували в землі монети. Достатньо зняти з них жировий шар у мильному розчині.

Мідні монети, які зазнали «бронзової хвороби», після очищення поміщають для контролю в зволожувальну камеру. Якщо мідь хлориста не була повністю видалена, то монету знову піддають очищенню. Якщо ж після чищення старовинні монети з міді мають неприємний блиск, можна створити патину темно-коричневого кольору. Для цього на один літр води треба взяти 50 г мідного купоросу і 5 г марганцевокислого-кислого калію («марганцівки»). В одержаний розчин, нагріту до 80°, опускають монету і тримають до отримання бажаного відтінку. Потрібно пам’ятати, що патина не тільки облагороджує мідь, надає їй вигляд, відповідний її віком, але і надійно оберігає метал від подальшого псування. Такі монети досить добре вимити.

Деякі колекціонери після просушування користуються методом консервації. Монети натираються парафіном або покриваються шаром безбарвного лаку. Але з часом лак темніє і монета втрачає свою привабливість. Краще за інших себе зарекомендував лак НЦ-222, який можна легко зняти ацетоном.

Після консервації необхідно обрати спосіб зберігання монет. Всі досягнення чищення зводяться на немає варварським зберіганням в «купах». Небезпечно тримати монети в металевому посуді. Відомий радянський нумізмат А. Щелоков рекомендує наступні способи зберігання монетного матеріалу.

Перший. Колекцію розміщують на дерев’яних або картонних планшетах, розділених на гнізда. Початківець нумізмат може склеїти їх із сірникових коробок. Це дає можливість оглядати весь матеріал відразу і брати при необхідності в руки кожну з монет.

Другий. Колекція зберігається в альбомах (мюнцташах) з кишеньками, виготовленими з прозорих, еластичних пластмас. Потрібно пам’ятати, що до складу кишеньок входять речовини, що окислюють монети. Вони набувають зеленуватий колір за рахунок утворюється нальоту. Але його дуже легко змити мильним розчином.

Третій. Монети розміщуються в планшетах з картону з круглими наскрізними отворами, в які вставляються монети. Тримаються вони за рахунок зчеплення ребра з поверхнею прорізу.

У всіх випадках експонати слід оберігати від вологи і пилу. Необережно взяті в руки монети, перш ніж повернути на місце, необхідно вимити теплою водою з милом.


Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>