Скарб – це не тільки скриня з золотом!

Березень 22, 2015 | Додав admin | Категорія: Поради.

Зрозуміло, при слові «скарб» будь-якій людині насамперед представляється скриня, набитий золотом і коштовностями. Від цього стереотипу краще відійти. Скарб, насправді, може бути будь-яким. Однак шукати в будь-якому випадку слід що-небудь певне.

Ховали скарби завжди і скрізь, в будь-які часи і епохи. Чоловік намагався зберегти для безбідного існування свого або своїх нащадків те, що він накотшл чесним або нечесним трудом. Цінності завжди закладалися в схованки і західнячки (схрони).
Схованка – це заздалегідь підготовлене місце для збереження скарбу. Зазвичай у вигляді схованки використовується замаскований сейф.

Схрон - це сучасний скарб, не пролежав 10-20 років. У народі він ще називається «заначкою». Якщо не розкрити схрон, то він через 30-50 років перетворюється в скарб. А запа-денка?

Западенка-скарб з западенкой, або дуже хитрою пасткою. Відкрити її можна, лише подумавши головою, інакше можна сильно постраждати, а інший раз втратити життя. Будьте завжди уважні при пошуку скарбу.

Хто ж ховав скарби? Та все ховали скарби, але особливо часто – заможні і багаті люди. Царі, імператори і великі князі ховали скарби, і навіть високі чини релігійного світу іноді приховували дещо з церковного начиння. Скарби ховалися також розбійниками, як сухопутними, так і морськими – піратами, корсарами. Ходять легенди про скарби Разіна і отамана Кудияра, пірата Дрейка і Чорної Бороди. Зазвичай ховали скарби бояри, графи, барони, а також купці, фабриканти, заможні селяни. Ховали скарби банкіри і, як я вже говорив, священнослужителі. Військовослужбовці теж ховали свої багатства, здобуті під час бойових дій – так звані трофеї. Згадайте скарби обозу великого Наполеона, заховані в різних місцях по шляху відходу його війська. А скарби барона фон Унгерна? А скарби Колчака? Ось загадки для шукачів скарбів.

Скарб   це не тільки скриня з золотом!

А що ж було в різні часи в скарбах і скарби? У давні часи скарби складалися ще не монет, а лише примітивних замінників грошей. Перші абстрактні гроші, що зустрічаються у скарбах, – це зливки металу (золото, срібло, бронза, іноді електра) різної геометричної форми з зображенням тварин: биків, сов і т. д. На Русі це були зливки срібла – гривні. Зустрічаються скарби сільськогосподарських знарядь: гроші-лопа-ти, гроші-сокири, гроші-ножі, гроші-наконечники стріл і копій (рис. 2). Зустрічаються скарби, що складаються з кілець, сережок, перламутрових блестяшек, вважалися людьми в той час великою коштовністю. Для шукачів скарбів ці скарби представляють особливий інтерес і як нумізматична рідкість, і як антикваріат. У середні століття скарби стали включати в себе ювелірні вироби, монети і медалі. У XVIII і XIX століттях зустрічаються і паперові гроші (бони). Від довгого зберігання папір псується, а якщо і не псується, то для шукача скарбів у цьому скарбі мало пуття. Він викличе інтерес тільки у боністів і музеєзнавців. Крім звичайних скарбів можна зустріти і незвичайні, що складаються з грошей надзвичайних обставин – викарбуваних у роки воєн, морів та інфляції. Вони являють собою порцелянові, картонні, шкіряні, свинцеві, вугільні (пресованого вугілля), шовкові, лляні, залізні монети. Є скарби фальшивомонетників і алхіміків. Скарби священнослужителів складалися з тих предметів культу, які були у них під рукою – хрестів, свічників, ікон та їх окладів і т. д. Скарби військовослужбовців – це їх трофеї, те, що вони зуміли винести з місця боїв. Схожі з ними і скарби мародерів і розбійників: що вкрав, те й твоє.

Найчастіше скарби ховались у скрутний час (заколоти, повстання, погроми, революції), під час воєн і конфліктів. Час стихійних лих теж гарний час закладення скарбів, але в цьому випадку найчастіше коштовності просто кидалися своїми господарями, які рятували своє тіло і душу від загибелі.

До стихійних лих відносяться, по-перше, потопи і повені, під час яких господар цінностей не міг або не хотів сховати своє багатство, боячись потонути разом з ним. Згадаймо легендарну Атлантиду або прибережні стародавні міста Середземномор’я і Причорномор’я. По-друге, це виверження вулканів, знайомі нам з історії знаменитих римських Пом пий близько Везувій (Італія). По-третє, це землетрусу; в цьому випадку і господар, і його коштовності гинули разом. Приклад цьому Ашхабада і Ташкента. Наступними в класифікації стихійних лих йдуть зсуви і селеві потоки (сіли), також погребающие під собою і скарб, і господаря. Вітри та буревії теж дуже небезпечний час для заможних людей: і в банк не сховаєш, і з собою не візьмеш – залишається тільки ховати. Пожежі теж можна віднести до стихійних лих, під час яких люди поспіхом ховали цінності. Інший час залишення скарбів – час страшних хвороб, епідемій і морів. Згадайте епідемії чуми, холери, віспи і тифу, а в Росії ще і сибірської виразки, забрали з собою сотні життів і опустошившие повністю не один європейський місто середньовіччя. Цінності цього часу таять в собі деяку небезпеку зараження. Будьте уважні.

Крім стихійних лих були і великі катастрофи. Згадайте катастрофу століття – загибель Титаніка. Скільки забрав з собою цей корабель дорогоцінного металу, ніхто не знає. А кораблі середньовіччя? Скільки їх? Мільйони з мільйонами – є робота для шукачів скарбів-підводників! Були часи, коли ніхто не погрожував багатим, але вони ховали свої багатства так само, як і в смутні дні. Де?


Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>