Сибірська монета. Історія карбування

Березень 22, 2015 | Додав admin | Категорія: Новини.

Демидов

Карбування сибірської монети передували події, пов’язані з виробництвом міді на Алтаї. 1729 році дав першу мідь завод, заснований Акинфием Демидовим поблизу Коливанського озера.

Алтайські мідні руди містили срібло і навіть в невеликих кількостях золото. У Російській імперії монопольне право розпоряджатися золотом і сріблом мали тільки царі. Демидов ж разом з видобутком міді таємно здобував срібло і тим самим зазіхнув на це монопольне право. Був донос з Петербурга. Справа кінчилася тим, що в 1747 році демидовские заводи, називалися в той час Коливано-Воскресенскими, були передані Кабінету її величності.

Початок. Указ Катерини II

В середині 18-го століття виникла ідея покривати витрати з розширення видобутку срібла в Сибіру за рахунок карбування мідної монети. Проект карбування мідної монети в Сибіру був реалізований на Коливано-Воскресенських заводах в Нижньому Сузуні. Указ Катерини II від 5 грудня 1763 року наказував карбувати на Коливано-Воскресенських заводах мідну монету. Указ стверджував зразки нової монети. На доданих до указу малюнках були зображені монети з датою «1764».

На реверсі сибірських монет усіх номіналів (крім полушки) був зображений герб Сибіру (два соболя тримають у передніх лапах щит, увінчаний короною; на щиті вказувався номінал монети та рік карбування). Вся композиція охоплювалась кругової написом – «сибірська монета». На аверсі, в обрамленні лаврової і пальмової гілок, містився вензель Катерини II, який представляв собою букву «Е» з вкрапленной в неї римської двійкою. На полушках соболі зі щитом були відсутні, номінал і рік випуску монети поміщалися на картуші у центрі монети (картуш від французького cartouche – сувій).

Монета могла звертатися тільки на території Сибірської губернії.

Сибірська монета. Історія карбування

Масове карбування сибірської монети

Масове карбування сибірської монети на новому Колыванском монетному дворі почалася в 1766 році.

У 1767 році під вензелем імператриці з’явилися літери К. М – колыванская монета.
Сибірські монети карбувалися гідністю від полушки до 10 копійок (полушка, денга, 1, 2, 5, 10 копійок), тоді як найбільшої загальнодержавної монетою був п’ятак.
Сибірські монети важили менше відповідних загальнодержавних монет, що зверталися на захід від Уралу. З пуда міді на Колыванском монетному дворі чеканилося сибірської монети на 25 рублів. Тоді як загальнодержавні мідні монети карбувалися на 16 рублів з пуда міді. Сибірська монета чеканилася з міді з домішкою срібла. В міді монети містилося близько 0,84% срібла.

У зв’язку з освоєнням рентабельного способу відділення срібла від міді і початком постачання міді з району Мінусинська, Указом від 7 червня 1781 року карбування сибірської монети було припинено. У 1881 році були викарбувані тільки десятикопеечники.

У 1881 році Колыванский монетний двір став карбувати мідні монети загальнодержавного стандарту. Однак літери К. М. проставлялися на монетах Коливанського двору до 1830 року.

Підсумки

Всього з 1766 по 1781 роки було викарбовано монети на 3 млн. 799 661 тис. руб. 93,5 коп. На карбування сибірської монети було витрачено понад 152000 пудів міді.


Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>