Сьогодні персональні комп’ютери в Росії – це завжди продукція зарубіжного виробництва, і про те, що високоякісні обчислювальні машини можуть вироблятися і в нашій країні, знають небагато. Тим не менш, історія радянських комп’ютерів підтверджує, що в нашій державі колись були передумови до розробки власних комп’ютерів, що мають цікаві особливості і величезні перспективи.
Відмова від використання комп’ютерів вітчизняного виробництва відбувся у 80-90-х р. р. минулого століття, коли з’явилися перші в Радянському Союзі IBM PC виявилися більш надійними і зручними, ніж існуючі в нашій країні комп’ютери марок «Роботрон», «Електроніка», «Іскра» і т. д. Однак історія комп’ютерів радянського виробництва бере свій початок задовго до падіння СРСР, і її окремі етапи виявляються по-справжньому вражаючими.
Післявоєнні роки стали відправною точкою в історії створення радянських комп’ютерів. У 1948-му році група інженерів під керівництвом С. Н.Лебедєва в містечку Феофанія поблизу Києва приступила до розробки “МЭСМ” (малої електронної лічильної машини). Основні принципи побудови комп’ютерів були реалізовані радянськими інженерами в короткі терміни, і в кінці 1951-го року почалася масова експлуатація даної машини. А вже через два роки в Москві, в Інституті Точної Механіки і обчислювальному центрі АН СРСР, директором якого став сам С. Н. Лебедєв, на базі розробленої моделі створюється БЭСМ – велика електронна рахункова машина.
Машини даної серії стають одними з найкращих в США і Європі! Сьогодні в це складно повірити, проте швидкодію МАШИНИ, а також можливість виконати складні математичні операції дійсно – все це підтверджувало високий рівень розвитку технологій в Радянському Союзі і відкривало широкі перспективи для нових відкриттів і досягнень.
Тим більше, що паралельно з С. Н.Лебедєвим роботу над створенням електронно-обчислювальних машин проводили й інші вчені, зокрема, вже з 1948-го року в конструкторському бюро №245, очолюваному М. А. Лесечко, йде розробка цифрової обчислювальної машини, що отримала назва «Стріла». Швидкість її роботи склала дві тисячі операцій в секунду, що в п’ять разів поступається швидкодії БЭСМ. Але саме «Стріла» вперше стала випускатися серійно.
Третім найважливішим ланкою в історії радянського комп’ютеробудування стали розробки, створені групою інженерів під керівництвом В. С. Брука. «М1» – саме так називалася перша машина, створена Бруком. Дана машина відрізнялася вкрай невисокою швидкодією, але її важливою перевагою були невеликі габаритні розміри, що робило розробку зручною у використанні в будь-яких приміщеннях. Згодом розробки В. С. Брука були вдосконалені, і в 1953-му році машина «М2», швидкість роботи якої становила вже 2 тисячі операцій з хвилину, поєднувала в собі всі переваги радянських комп’ютерів!
Три електронно-обчислювальні машини БЕСМ, «Стріла» і «М2» ставляться до так званим радянським комп’ютерів першого покоління. Всі ці розробки мали істотні недоліки, зокрема, висока ступінь енергоспоживання і невелика оперативна пам’ять вимагали вдосконалення, але і західні машини того часу не перевершували радянські комп’ютери за своїми експлуатаційними характеристиками.
ЕОМ М-20, випущена С. Н.Лебедєвим в 1959-му році, істотно відрізнялася від попередніх розробок. Ця машина дійсно стала однією з кращих в світі, адже її продуктивність склала 20 тисяч операцій в секунду, обсяг оперативної пам’яті в два рази перевищив аналогічний параметр БЭСМ, програмні опції були суттєво розширені, а надійність машини виявилася вражаючою. Однак ЕОМ М-20 була випущена всього в двадцяти примірниках.
Розвиток комп’ютерної техніки відбувалося в Радянському Союзі стрімко швидко і ефективно, і в 60-ті роки минулого століття підприємства держави були оснащені різноманітними ЕОМ, серед яких – відомі М-220, Мінськ-2 і т. д. Але кульмінаційним моментом в історії радянських комп’ютерів стало БЭСМ-6, що сталося в 1967-му році.
Саме ця машина вперше вразила весь світ неймовірною продуктивністю – один мільйон операцій за секунду! Саме ця машина відповідала всім вимогам надійності, і нові технології, використовувані у створенні БЭСМ-6, дозволяли виконувати до 14 операцій одночасно. І саме ця машина залишалася затребуваною рекордно довгий час – адже останній примірник БЭСМ був вилучений з використання вже в 1995-му році. Схожими характеристиками мала ЕОМ 5Э26, але ця машина не отримала широкого використання, так як була створена спеціально для виконання завдань, що стоять перед протиракетним комплексом.
Спад в розвитку комп’ютерних технологій почався в СРСР наприкінці 60-их років минулого століття, коли з певних причин було прийнято рішення про перехід до використання уніфікованих деталей західного зразка. В результаті такого переходу радянські технології повернулися на двадцять років назад і більше не мали можливості складати конкуренцію західним розробкам.
Тому сьогодні радянський комп’ютер – це доблесть великого минулого нашої країни, а також свідоцтво про широких можливостях вчених минулого, навіки втрачених в наші дні.
