Монета 5 рублів Оборона Аджимушкайських каменоломень (2015)

Монета 5 рублів Оборона Аджимушкайських каменоломень (2015)

Монета 5 рублів Оборона Аджимушкайських каменоломень (2015)

Центральний Банк Російської Федерації почав випуск серії монет «Подвиг радянських воїнів, які билися на Кримському півострові в роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945». Монета 5 рублів «Оборона Аджимушкайських каменоломень» з цієї серії вийде в обіг протягом 2015 року.

У травні 1942 року фашистам вдалося взяти місто Керч. Частина наших військ евакуювалася через Керченську протоку на Таманський півострів. Але евакуюватися змогли не всі. Близько 10 тисяч солдатів опинилися відрізаними від переправи. Прорватися до своїх вони не змогли. Але здаватися не збиралися. Вони пішли в лабіринт підземних каменоломень поблизу селища Аджимушкай. У цих каменоломнях багато століть добували камінь для будівництва, і в результаті утворилися складні, заплутані ходи, штольні і печери. До солдатів приєдналися і місцеві жителі. Вони вірили, що наші війська обов’язково повернуться, і потрібно продовжувати битися. Краще загинути в бою, ніж потрапити у фашистську неволю.

Гітлерівці боялися лізти в лабіринт каменоломень. Вони діяли по-іншому. Вони підривали входи, влаштовували обвали в штольнях, нагнітали в підземеллі отруйний дим, оточили каменоломні дротяними загородженнями. Обложеним не вистачало води, медикаментів, продовольства, але вони не здавалися, вони продовжували битися. Вони примудрялися таємними стежками вибиратися з печер і наносити удари ворогу. Багато загинуло. Гинули в бою, від обвалів, від задухи, від голоду. Відчайдушно не вистачало води. Німці прострілювали всі шляхи до криниць. Воду збирали по краплях. Решта бійців відходили вглиб каменоломень, до єдиного підземного колодязя. Цей колодязь викопали самі обложені.

Вони були в цілковитій ізоляції. Вони не знали, що відбувається на фронтах. Знали тільки, що Севастополь тримається. Це давало їм надію. Якщо Севастополь не зданий, значить, допомога близька. Але обложеним довелося пережити страшний удар. 30 червня упав Севастополь. Весь липень воїни Аджимушкая намагалися з боєм прорватися до Керченській протоці, щоб спробувати піти через протоку на Велику землю, з’єднатися зі своїми. Але їм це не вдалося. До серпня в живих залишилося кілька сотень бійців. Кінчалися запаси продовольства. Почався голод. У вересні було прийнято рішення дрібними групами відходити від каменоломень. Комусь вдалося піти, хтось потрапив у полон. До кінця жовтня 1942 року фашисти воювали з гарнізоном обложених каменоломень. Майже всі захисники Аджимушкая загинули.

У 1966 році в Аджимушкайських каменоломнях був створений підземний музей, а в 1982 році – Меморіал героїв Аджимушкайських каменоломень. Місцеві жителі до цих пір пам’ятають і шанують подвиг безсмертного підземного гарнізону.

Монета 5 рублів «Оборона Аджимушкайських каменоломень» може стати цінним експонатом колекції, а також цінним подарунком всім, хто цікавиться історією Криму.

Країна
Російська Федерація

Назва монети
Оборона Аджимушкайських каменоломень

Серія
Подвиг радянських воїнів, які билися на Кримському півострові в роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945

Номінал
5 рублів

Аверс
в центрі диска – позначення номіналу монети в два рядки: “5 РУБЛІВ”, нижче – напис: “БАНК РОСІЇ”, під ним – рік карбування: “2015”, ліворуч і праворуч – стилізована гілка рослини, праворуч у канта – товарний знак монетного двору.

Реверс
в центрі диска – фрагменти барельєфів Меморіалу Аджимушкайських каменоломень, уздовж канта – написи, розділені двома зірочками, вгорі: «ОБОРОНА АДЖИМУШКАЙСЬКИХ КАМЕНОЛОМЕНЬ», внизу: «ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА 1941-1945 рр.

Сплав
Сталь з нікелевим покриттям

Тираж, шт.
2000000

Дата випуску
18.12.2015

Каталожний номер
5712-0031

Художник
А. А. Бринза.

Скульптор
Е. А. Ястребова.

Чеканка
Московський монетний двір (ММД).

Оформлення гурта
12 ділянок по 5 рифлень кожен.

Якість
АЦ

Купівля
Придбати таку монету можна в будь-якому Інтернет-магазині, або у офіційних дилерів.

Ціна
Вартість монети варіюється від 30 до 50 рублів за 1 штуку.

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: