Центробанком Росії 1 серпня 2012 року в обіг була запущена ювілейна монета номіналом 2 рублі Генерал-лейтенант Д. В. Давидов, історичної серії “Полководці і герої Вітчизняної війни 1812 року”.
На реверсі представлено рельєфного зображення погрудного портрета Дениса Васильовича Давидова у військовому мундирі, під ним у канта на широкій стрічці напис: “Д. В. ДАВИДОВ”.
Генерал-лейтенант Давидов Денис Васильович, на початку битви за Батьківщину в 1812-му році був 28-ми річним полковником Охтирського гусарського полку. У ході військової кампанії Давидову прийшла думка організувати летючі загони партизанів, які боролися в тилах противника, відбиваючи провіант і фураж, спалюючи мости. З цією ідеєю молодий полковник звернувся до командувача армією Багратіону, який дав згоду на організацію загону. Очолив партизан Денис Давидов.
На самому початку партизанських дій російські сільські мужики мало не розгромили загін, вважаючи його французьким. Прості селяни взяли гусар за солдатів Наполеона, т. к. в обох арміях були схожі мундири, а російські офіцери розмовляли французькою. Після такого трагікомічного інциденту Денис Васильович одягнувся в російську селянську одежу і відростив собі бороду.
Спочатку в його загін вступили 50 гусаров та 80 козаків. Потім загін потягнулися воювати селяни і втекли або відбиті з полону російські солдати. Успіхи бойових рейдів загону під командуванням Давидова змусили Кутузова повірити в доцільність партизанської війни. Летючі загони партизан отримали у російського військового командування всіляку підтримку. Бонапарт ж зненавидів Давидова і оголосив указ, де зобов’язував, у разі упіймання Давидова, його не полонити, а негайно розстріляти. Однак зловити геройського партизана французам так і не вдалося.
Після переможного звільнення Росії від французів, козачий отаман Давидов разом з армією ходив у закордонні походи. Про його завзяття і хоробрості чула вся Європа. Коли корпус Давидова входив у місто, всі жителі вдавалися подивитися на знаменитого партизана. За небачену мужність при взятті Парижа Д. В. Давидов отримав звання генерал-майора. А ранг генерал-лейтенанта був привласнений йому пізніше, у 1831 р.
