Центральним Банком Росії 2 квітня 2012 року була запущена в обіг ювілейна монета 10 рублів Воронеж, серії “Міста військової слави”.
На реверсі в центрі диска представлено зображення герба міста Воронеж, у верхній частині у канта монети на широкій стрічці півколом розташований напис “МІСТА ВІЙСЬКОВОЇ СЛАВИ”, у нижній – “ВОРОНЕЖ”.
“Місто військової слави” – таке звання по праву отримав Воронеж в жовтні 2008 року за героїзм захисників міста, їх мужність і військову доблесть.
Воронеж опинився в числі інших 24 регіонів СРСР на військовому положенні з перших годин війни. Городяни, ще до оголошення наказу про мобілізацію, почали створювати загони народного ополчення. 21 серпня організований Воронезький добровольчий комуністичний полк, пізніше отримав звання 1-ої гвардійської стрілецької дивізії. Учасник громадянської війни полковник М. В. Вайцеховский став командиром полку, а ректор Воронезького університету Н. П. Латышов його комісаром.
Жінки і діти працювали в госпіталях і швейних майстерень, працювали у сільському господарстві. 3 полку дивізії ППО, захищала місто від авіаударів, складалися з дівчат Воронежа та області. Евакуйовані промислові підприємства випускали знамениті “Катюші”, військові літаки Іл-2, бронепоїзди, які займалися будівництвом доріг на фронт і ремонтом танків.
Бої за право володіння Воронежем почалися влітку 1942 року. Понад 200 днів німці намагалися захопити місто. Правий берег річки Дон не змогли відстояти, і з липня 1942 року ця частина міста опинилася на 7 місяців окупована військами противника. У захоплених населених пунктах Воронезької області вели визвольну діяльність 165 партизанських загонів, чисельністю понад 4 тисяч осіб. На Воронезькому фронті було знищено 26 німецьких дивізій, тисячі фашистів загинули або опинилися в полоні. В місті були підірвані і зруйновано понад 90 % житлових будинків, 64 км трамвайних шляхів, 92% комунікацій.
25 січня 1943 року став днем возз’єднання міста під радянськими прапорами.
чергуються 12 гладкими ділянками
